Пам’ятка для батьків п’ятикласників

Спілкуйтеся зі своєю дитиною, цікавтеся її життям, розповідайте їй про своє. Діліться власними переживаннями, це допоможе досягти взаєморозуміння.

Спостерігайте за сином чи донькою. Ви, як ніхто інший, знаєте свою дитину. І саме вам її «йорзання» на стільці чи закушена губа можуть багато про що розповісти і без слів.

Дбайте про зовнішній вигляд дитини, її чистоту, охайність. Пам’ятайте, що для підлітків зовнішність є дуже важливою.

Створюйте сприятливі умови для навчання дитини і повсякчас поліпшуйте їх. Учні основної школи часто звертаються до додаткових джерел інформації, виконуючи домашнє завдання. У наш час є багато пізнавальної, енциклопедичної, навчальної літератури, дисків. Придбавши потрібне, Ви полегшите дитині навчання.

Цікавтеся життям дитини у школі. Регулярно спілкуйтеся з класним керівником, особливо на початку навчального року.

Не гарячкуйте під час розв’язання конфліктних ситуацій! Вислухайте думку всіх учасників конфлікту. Будьте послідовними, думайте про наслідки.

Попереду у дитини ще не один рік навчання.

Не карайте дитину за низькі оцінки. Пам’ятайте, що зниження успішності під час переходу до основної школи – явище природне, очікуване. Ліпше допоможіть дитині. Не варто наголошувати при цьому, що Вам ніхто не допомагав, Ви самі з усім управлялись.

Контролюйте навчання, відпочинок, дозвілля своїх дітей. Регулярно перевіряйте роботу в зошитах та записи у щоденнику. Важливо, щоб усі домашні завдання були виконаними, проте ще важливіше не допустити перевтоми дитини.

Співпрацюйте з класним керівником, допомагайте за потреби, адже він нещодавно познайомився з дітьми: всього одразу не охопиш.

Тест «Які ви батьки?»

Визначте ті фрази, які ви часто використовуєте в спілкуванні з дітьми.

Скільки разів тобі повторювати?

Порадь, будь-ласка, як мені вчинити в даній ситуації?

Не знаю, що я без тебе робила?

І в кого ти такий (а) удався (лась)?

Які в тебе чудові друзі!

Ну на кого ти схожий (а)?

Ти моя опора і помічник (ця).

Ну що в тебе за друзі?

Про що ти тільки думаєш?

Який (а) ти в мене розумний (а)?

А як ти вважаєш сину (донько)?

У всіх діти як діти, а ти!

Який (а) ти в мене кмітливий (а).

Ключ до тесту «Які ви батьки?»

7 – 8 балів – ви живете з дитиною душа в душу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з дитиною позитивно впливають на становлення особистості.

9 – 10 балів – ви непослідовні у взаєминах з дитиною. Вона поважає вас, хоча й не завжди з вами відверта. На її розвиток впливають здебільшого випадкові обставини.

10 – 12 балів – вам необхідно бути уважним у ставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитет не замінить вашої любові. Розвиток дитини залежить від випадку більшою мірою, ніж від вас.

13 балів – ви самі відчуваєте, що чините неправильно. Між вами та дитиною існує недовіра. Поки не пізно, спробуйте приділяти дитині більше уваги, враховувати її запити та інтереси.

При спілкуванні з дітьми батьки повинні:

постійно підкреслювати свою увагу до індивідуальності сина чи дочки, до їх прагнення до самоствердження;

проявляти увагу, інтерес і повагу до всіх дітей у сім'ї;

проявляти постійну готовність і вміння вислухати дитину, дати їй можливість говорити (виговоритися), відстоювати свої погляди, переконання;

перед тим, як показати дитині її помилки в поведінці, починати з похвали і схвалення позитивних якостей навіть при самому важкому характері сина (дочки);

віддавати перевагу ненав'язливим рекомендаціям, зауваженням і уникати стандартних повчань;

не докоряти дитині при наявності у неї негативних рис та якостей;

тактовно показувати кращі позитивні якості своєї особистості (ерудицію, працелюбність, пунктуальність, гуманні відносини до людей, порядність, чесність та інше), але при цьому не показувати, не підкреслювати своєї переваги над дитиною;

створювати сімейну атмосферу любові, доброзичливості турботи, захищеності радості і перспективи, що благополучно впливає на фізичне і морально-психологічне здоров'я дітей.

Про покарання

Караючи, подумай: "А навіщо?"

Покарання не повинно шкодити здоров'ю - ні фізичному, ні психічному

Покарання повинно бути корисним

Якщо є сумніви: карати чи не карати - не карайте

За один раз - одне. Навіть, якщо поганих вчинків скоєно багато, покарання може бути суворим, але тільки одне, за все відразу, але не по одному - за кожни й вчинок. Салат із покарань - це блюдо не для дитячої душі!

Покарання - не за рахунок любові, щоб не сталося, не залишайте дитину без нагороди й любові, на яку вона заслуговує

Краще зовсім не карати, ніж карати з запізненням

Покараний - пробачений. Інцидент вичерпаний

Без приниження. Щоб не сталося, яка б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як велич вашої сили над її слабкістю, як приниження

Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання дитинаповинна боятися, не гніву вашого, а засмучення

Поради батькам

1. Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.

2. Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.

3. Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.

4. Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.

5. Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.

6. Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.

7. Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.

8. Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.

9. Звертайтесь до родини, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.

10. Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя. Говоріть з нею про це.

І ще:

Ніколи не займайтесь „виховною роботою" в поганому настрої.

Чітко визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

Не підказуйте готового рішення, а скеровуйте на можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні та недоцільні кроки до мети.

Не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів. Відзначте їх.

Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

Оцінюйте вчинок, а не особистість.

Пам'ятайте: сутність людини і її окремі вчинки - не одне і те саме.

Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважайте на помилку.

Виховання - це послідовність дій. Вихователь повинен бути суворим, але добрим.

Ви повинні знати: з ким приятелює ваша дитина; де проводить вільний час; чи не пропускає занять в школі; в якому вигляді або стані повертається додому

Тест Чи хороші ви батьки?

Перша цифра після кожного запитання відповідає ствердженню «так», друга— запереченню «ні», третя означає — «іноді».

1. Чи дає вам підстави для хвилювання стан здоров'я та фізичний розвиток вашої дитини? (0, 4, 2)

2. Треба чи ні давати дітям гроші на «кишенькові витрати» залежно від їх потреб? (4, 0, 2)

3. Чи дозволяєте ви дитині допомагати вам по господарству, хай навіть ця допомога незначна? (4, 0, 3)

4. Чи вважаєте ви, що незначна брехня з боку дитини допустима? (0, 4, 2)

5. Чи має ваша дитина шанси переконати вас у суперечці? (5, 0, 3)

6. Чи можуть ваші діти мати від вас секрети? (З, 0, 2)

7. Чи засуджуєте ви суворість у вихованні дітей? (5, 0, 0)

8. Чи легко налагоджуєте ви контакти з приятелями вашої дитини? (4, 0, 2)

9. Чи просите ви пробачення у дитини, якщо несправедливо її покарали? (5, 0, 3)

10. Чи систематично ви цікавитесь навчанням дитини у школі? (4, 0,1)

11. Чи дотримуєтесь ви у вихованні дітей традицій вашого роду і народу? (4, 0,1)

12. Чи формуєте ви у своєї дитини почуття національної самосвідомості, честі й гідності? (5, 0, 0)

Тепер підсумуємо.

Знайдіть суму. Якщо вона становитиме 50 — ви ідеальні батьки, такі ідеальні, що можна замислитися, чи на всі питання відповідали щиро. 35—45 — ви дуже любите дитину, відчуваєте всю важливість своїх обов'язків перед нею. 30—34 — взагалі ви непогані батьки, хоча часом і припускаєтесь помилок, які «підривають» ваш авторитет перед дитиною. 25—29 — на жаль, у багатьох ситуаціях ви не є досконалі вихователі, й діти, мабуть, не почуваються з вами досить добре і просто. 20—24 — ви зовсім непослідовні у вчинках, надто часто робите те, чого не варто робити ніколи. Діти не знають, коли і в чому вони можуть на вас покластися. 19 та менше — маємо надію, що такої суми не набрав ніхто, бо в цьому разі можна лише поспівчувати вашій дитині.